Ми працюємо не лише з простором — ми працюємо з майбутнім міста

Інтерв’юер: Доброго дня, представтесь, будь ласка, та розкажіть про вашу компанію.

Роман Давимука: Добрий день. Мене звати Роман Давимука, я — СЕО компанії Avalon зі Львова. Ми спеціалізуємося переважно на житлових проєктах різного класу, працюємо у Львові й на сьогодні є одним із лідерів регіонального ринку.

Інтерв’юер: Враховуючи ваш досвід і масштаб діяльності з 2014 року, які ключові фактори сприяли розвитку Avalon?

Роман Давимука: За ці 10 років ринок України та її економіка пережили чимало змін. Ми пройшли через періоди високої турбулентності — і це дало нам перевагу. Працюючи з ризиками, ми вчилися бути гнучкими й адаптивними. У порівнянні з більш стабільними ринками, це дозволяє нам розвиватися швидше.

Після кожного виклику — COVID-19, повномасштабне вторгнення — ми мали складні моменти, але виходили сильнішими. Для нас стало нормою мислити наперед: на 3, 5, 10 років. Ми фокусуємось на розумінні ризиків, бачимо, з чим працюємо, і як хочемо, щоб виглядала компанія та її проєкти в майбутньому.

Інтерв’юер: Які сучасні технології та інноваційні рішення Avalon інтегрує у свої проєкти?

Роман Давимука: Ми намагаємося бути в тренді. Але правда в тому, що багато інновацій швидко перетворюються на гігієнічну норму на ринку.

Ми активно працюємо над архітектурними рішеннями, вивчаємо фідбек клієнтів, фокусуємося на якісному просторі, на деталях. Проте зараз, на жаль, часто обмежені в реалізації деяких зовнішніх інновацій — через нестачу кваліфікованих підрядників або матеріалів.

Наприклад, ми можемо захотіти використати новий фасадний матеріал, але не завжди є фахівці, які зможуть якісно його змонтувати, враховуючи тотальний брак кадрів.

Також ведемо роботу над внутрішніми інноваціями — цифровізацією, аналітикою. Але головне — ми фокусуємось на самому продукті, який отримує мешканець.

Інтерв’юер: Як Avalon взаємодіє з місцевими громадами? Як враховуєте інтереси мешканців при плануванні?

Роман Давимука:Кожен проєкт — індивідуальний. Але ми завжди намагаємось вести активний діалог із сусідами, особливо на початкових етапах.

Звісно, в історичній забудові або усталених районах це складно. Але ми працюємо над тим, щоб думати наперед, передбачати вплив.

У нових, вільніших територіях ми фокусуємось на створенні якісного середовища, не лише комерційної інфраструктури, а передусім — зручного простору для життя. У щільній забудові працюємо за принципом мінімізації впливу, водночас створюючи «магніти» для громади — нові точки тяжіння.

Так, бувають контроверсійні ситуації. Але ми дотримуємось усіх актуальних норм — і містобудівних, і оборонних. Вважаю це абсолютно правильним.

Інтерв’юер: Як ви забезпечуєте якість і своєчасне виконання зобов’язань перед інвесторами та мешканцями?

Роман Давимука:Це питання внутрішніх процесів і командної роботи. Ми багато інвестуємо в людей, у розвиток підрядників. У нас немає власних будівельних підрядних компаній — ми співпрацюємо з зовнішніми, допомагаємо їм розвиватися.

Проводимо прозорі тендери, працюємо з професійними проєктними організаціями, які творять архітектуру.

Останні три роки — це часто режим «гасіння пожеж», бо людський ресурс дуже обмежений, і плани не завжди реалізуються так, як задумано. Але ми працюємо над тим, щоб зберегти якість і відповідальність у всіх аспектах.

Інтерв’юер: Ви регулярно берете участь у таких проєктах, як Будівельний і Інвестиційний Конгреси. Яке ваше враження від них і що, на вашу думку, варто більше обговорювати сьогодні?

Роман Давимука: Це надзвичайно важливі майданчики для діалогу. Особисто для мене Конгрес — це можливість вийти «за межі своєї вежі» та поспілкуватися з архітекторами, забудовниками, представниками влади, юристами, урбаністами.

Там формується середовище рішень, як короткотермінових, так і довготривалих.

Серед актуальних тем — трудова міграція. На жаль, держава досі не має чіткої політики в цій сфері. Це питання стоїть вже сьогодні, а не лише після завершення війни.

Також потрібно говорити про законодавство, доступ до ринкової аналітики, якість статистики, професіоналізацію державних органів, зокрема тих, що стосуються охоронного законодавства.