Безхатько або Petite Rue parisienne

«Номер Безхатько» — це емерсивний простір, що перетворює готельний номер на філософсько-соціальний маніфест. Проєкт порушує глибинне питання: що для кожного з нас є дім — сім’я, тіло, країна, відчуття безпеки? Після початку війни кожен українець поставив собі це питання. Але водночас — чому одні люди, втративши дім, знаходять у собі світло й піднімаються, допомагаючи іншим, а інші — обесцінюють навіть власне існування? Концепція: Простір оформлено у вигляді маленької вулички — на межі між французькою романтикою та українською реальністю. Вуличні ліхтарі, проєкції тіней, запах сирої бруківки, звуки нічного міста створюють відчуття присутності — у проміжку між втратою й надією. Проєкт також піднімає питання енергії роду: чому деякі люди народжуються з відчуттям сили й підтримки предків, а інші — із внутрішнім “мінусом”, якого потрібно позбутися через власні добрі вчинки. Цей номер — як точка “обнулення”, з якої може початися інший шлях. Ціль: «Безхатько» — це не про бездомність буквально. Це про духовну бездомність, і про пошук себе. Ми віримо, що дизайн має силу не тільки обслуговувати комфорт, а й відкривати двері до внутрішньої трансформації.