Кубiчний будинок

Великі квартали центральної частини міста до початку ХХ ст. часто забудовувалися невеликими садибними будинками та допоміжними спорудами.

Актуальність формування щільного периметра забудови кварталів, що відповідає масштабу міських просторів в історичному центрі зберігається в сучасному місті Дніпро в ХХI столітті.

Нова кубічна будівля вписана в історичний контекст з урахуванням подальшого розвитку кварталу. Її висота 20 м відповідає заданій сучасній висоті будівель для історичного центру. Глухі торці дають змогу зберегти можливість для подальшої периметральної забудови вулиці.

Тротуар уздовж будівлі виконаний з урахуванням багатофункціонального використання: комфортного проходу, організації паркувальних місць на основі міських правил для даної вулиці, висадки нових дерев та можливості організації літнього кафе вздовж головного фасаду.

Мінімалістичний квадрат головного фасаду будівлі (20х20 м) має віконні отвори, що асоціативно перегукуються з різноманітністю останніх у контрасному навколишньому архітектурному середовищі. Сучасна темно-коричнева цегла контрастує з білою силікатною цеглою хрущовських житлових секцій і асоціативно близька до старої катеринославської цегли з червоної глини будівель, що розташовані поблизу.

Завершення будівництва будівлі збіглося з воєнними діями та періодом блек ауту у місті. За відсудністю електрики не працювали ліфти та єдиним комунікаційним зв’язком між поверхами стала сходова клітка. З метою моральної підтримки мешкаеців астанню було прикрасити творами мистецтва — малюнками з книжки Андрія Ворголи «26 Семов і одна блакитна кішечка».